Частка міді рафінованої якості, яка виробляється методом екстракції розчинником, постійно збільшується. На сьогоднішній день кількісний еквівалент такого продукту наближається до тринадцяти відсотків від загального обсягу всього матеріалу. Однак дана технологія все ще є винятком з правил, адже більшість вітчизняних виробників, серед яких знаходиться «Норільський нікель» віддає перевагу методам електролізу.
Останнім часом в поставках мідної продукції істотно зросла роль деяких азіатських країн і Чилі, яка за кілька останніх десятиліть перетворилася на визнаного лідера з постачання рафінованого мідного сировини. У порівнянні з 1960 роком, на сьогоднішній день обсяг мідних продажів чилійського виробництва зріс майже на 2000 відсотків. За рахунок нарощування потужностей комбінатів по виплавці міді Китаю і Японії, азіатські поставки за той же період досягли чилійських обсягів.
За прогнозами експертних служб до спаду на даному переділі ще далеко, в найближчому майбутньому виробництво даної сировини, буде зростати в усьому світі. Однак подібна обставина має зворотний бік медалі, адже таке значне розширення поставок міді може привести до зниження цін на важливий технологічний і конструкційний матеріал. Додаткову роль в такому стані речей може зіграти цільова політика китайського уряду щодо обмеження вивозу зі своєї країни різних кольорових металів та їх сплавів.
Незважаючи на постійне збільшення кількості пропонованого сировини, на мідному ринку, останнім часом була присутня деяка напруженість. Причиною подібного явища стало зниження якості багатої руди, яке вплинуло на якісний рівень готової продукції. Свою лепту в загальні хвилювання внесли принципи видобутку матеріалу. Основна кількість мідного сировини видобувається шахтним методом, а значить пов'язано з досить високими витратами виробництва, що впливають на кінцеву вартість продукції. Також важливо відзначити хвилювання на політичній арені (нестабільність політичного устрою в країнах добувачем безпосередньо пов'язана з надійністю роботи підприємств мідного ешелону). Відсутність розвинутої інфраструктури в місцях розробок нових родовищ гальмує процес видобутку матеріалу. Але, незважаючи на всі труднощі, виробництво міді все-таки буде постійно зростати і може привести до глобального перенасичення ринку даним матеріалом.