Позначення
Назва |
Значення |
Позначення ГОСТ кирилиця |
10Х14Г14Н4Т |
Позначення ГОСТ латиниця |
10X14G14H4T |
Трансліт |
10H14G14N4T |
За хімічним елементам |
10Cr14Mn14Н4Ti |
Назва |
Значення |
Позначення ГОСТ кирилиця |
ЭИ711 |
Позначення ГОСТ латиниця |
EI711 |
Трансліт |
EhI711 |
За хімічним елементам |
- |
Назва |
Значення |
Позначення ГОСТ кирилиця |
Х14Г14Н4Т |
Позначення ГОСТ латиниця |
X14G14H4T |
Трансліт |
H14G14N4T |
За хімічним елементам |
Cr14Mn14Н4Ti |
Опис
Сталь 10Х14Г14Н4Т застосовується: для виготовлення різноманітного зварювального обладнання, що працює в середовищах хімічних виробництв слабкої агресивності, кріогенної техніки до -253 °С, а також для використання в якості жаростійкого і жароміцного матеріалу до +700 °С; обладнання, що працює в середовищах слабкої агресивності при температурах до -196 °С; зварювального дроту; труб по ГОСТ 9940 і ГОСТ 9941.
Примітка
Стабілізована корозійностійка хромонікелева сталь аустенітного класу.
Сталь 10Х14Г14Н4Т рекомендується як замінник сталі марки 12Х18Н10Т, має задовільною міцністю межкристаллитнои корозії.
Стандарти
Назва |
Код |
Стандарти |
Листи і смуги |
В23 |
ГОСТ 103-2006 |
Сортовий і фасонний прокат |
В22 |
ГОСТ 1133-71, ГОСТ 2590-2006, ГОСТ 2591-2006, ГОСТ 2879-2006 |
Обробка металів тиском. Поковки |
В03 |
ГОСТ 25054-81, СТ ЦКБА 010-2004 |
Листи і смуги |
В33 |
ГОСТ 4405-75, ГОСТ 5582-75, ГОСТ 7350-77, TУ 14-1-3699-83 |
Класифікація, номенклатура і загальні норми |
В30 |
ГОСТ 5632-72 |
Сортовий і фасонний прокат |
В32 |
ГОСТ 5949-75, ГОСТ 7417-75, ГОСТ 8559-75, ГОСТ 8560-78, ГОСТ 14955-77, TУ 14-11-245-88 |
Болванки. Заготовки. Сляби |
В31 |
ОСТ 3-1686-90, TУ 14-1-170-72 |
Термічна і термохімічна обробка металів |
В04 |
СТП 26.260.484-2004, СТ ЦКБА 016-2005 |
Зварювання та різання металів. Паяння, клепання |
В05 |
TУ 14-1-2832-79 |
Труби сталеві та з'єднувальні частини до них |
В62 |
TУ 14-3-1905-93, TУ 14-3-59-71 |
Хімічний склад
Стандарт |
C |
S |
P |
Mn |
Cr |
Si |
Ni |
Fe |
Cu |
Ti |
Mo |
TУ 14-1-170-72 |
≤0.1 |
≤0.025 |
≤0.035 |
13-15 |
13-15 |
≤0.8 |
3.8-4.5 |
Залишок |
- |
0.3-0.6 |
- |
TУ 14-3-1905-93 |
≤0.1 |
≤0.02 |
≤0.035 |
13-15 |
13-15 |
≤0.8 |
3.8-4.5 |
Залишок |
≤0.3 |
0.3-0.6 |
≤0.3 |
ГОСТ 5632-72 |
≤0.1 |
≤0.02 |
≤0.035 |
13-15 |
13-15 |
≤0.8 |
2.8-4.5 |
Залишок |
≤0.3 |
- |
≤0.3 |
Fe - основа.
За ГОСТ 5632-72 зміст Ti% = 5 (С% - 0,02) - 0.6%
За ТУ 14-1-170-72 хімічний склад представлений для стали марки 10Х14Г14Н4Т. Допускаються за умови дотримання всіх вимог ТУ відхилення від встановлених норм хімічного складу відповідно до ГОСТ 10500.
Механічні властивості
Перетин, мм |
sТ|s0,2, МПа |
σB, МПа |
d5, % |
y, % |
KCU, кДж/м2 |
HB, МПа |
Заготівка трубна за ТУ 14-1-170-72. Загартування у воду з 950-1050 °C. Зразки поздовжні |
|
- |
≥588 |
≥35 |
- |
- |
- |
Лист 12 мм. Загартування у воду з 1050 °С |
- |
≥270 |
≥730 |
≥52 |
≥72 |
- |
- |
Лист 3 мм. Загартування у воду з 1050 °С. Деформація обтисненням (вказана ступінь деформації %) |
- |
≥900 |
≥1050 |
≥15 |
- |
- |
- |
Заготовки деталей трубопровідної арматури по СТ ЦКБА 016-2005. Загартування у воду або на повітрі з 1000-1180 °С (витяг 1,0-1,5 хв/мм найбільшого перерізу але не менше 0,5 год) |
≤60 |
≥245 |
≥637 |
≥35 |
≥50 |
- |
121-179 |
Лист 12 мм. Загартування у воду з 1050 °С |
- |
≥130 |
≥460 |
≥53 |
≥67 |
- |
- |
Лист 3 мм. Загартування у воду з 1050 °С. Деформація обтисненням (вказана ступінь деформації %) |
- |
≥1170 |
≥1200 |
≥10 |
- |
- |
- |
Аркуш. Загартування у воду з 1000-1050 °C |
3-5 |
≥300 |
≥700 |
≥25 |
- |
- |
- |
Лист 12 мм. Загартування у воду з 1050 °С |
- |
≥110 |
≥390 |
≥38 |
≥63 |
- |
- |
Лист 3 мм. Загартування у воду з 1050 °С. Деформація обтисненням (вказана ступінь деформації %) |
- |
- |
≥1500 |
≥2 |
- |
- |
- |
Аркуш. Загартування у воду з 1000-1050 °C |
5-6 |
≥300 |
≥650 |
≥35 |
- |
- |
- |
Лист 12 мм. Загартування у воду з 1050 °С |
- |
≥90 |
≥270 |
≥39 |
≥62 |
- |
- |
Лист 3 мм. Загартування у воду з 1050 °С. Деформація обтисненням (вказана ступінь деформації %) |
- |
≥270 |
≥730 |
≥52 |
- |
- |
- |
Листовий гарячекатаний (1,5-3,9 мм) і холоднокатаний (0,7-3,9 мм) прокат по ГОСТ 5582-75. Загартування у воду з 1050-1080 °C |
- |
≥295 |
≥690 |
≥35 |
- |
- |
- |
Лист 12 мм. Загартування у воду з 1050 °С |
- |
≥80 |
≥220 |
≥48 |
≥63 |
- |
- |
Пластина 12х30х220 мм з листа. Деформація розтягом (вказана ступінь деформації %) |
- |
≥250 |
≥810 |
≥64 |
≥65 |
≥283 |
- |
Листовий гарячекатаний (4,0-50,0 мм) і холоднокатаний (4,0-5,0 мм) прокат по ГОСТ 7350-77. Загартування у воду або на повітрі з 1050-1080 °C |
- |
≥245 |
≥590 |
≥40 |
- |
- |
- |
Пластина 12х30х220 мм з листа. Деформація розтягом (вказана ступінь деформації %) |
- |
≥400 |
≥850 |
≥57 |
≥65 |
≥225 |
- |
Лист 16 мм. Загартування у воду з 1050 °С |
- |
- |
≥160 |
≥44 |
≥62 |
≥330 |
- |
Сортовий прокат гарячекатаний і кований по ГОСТ 5949-75. Загартування у воду, масло або на повітрі з 1000-1080 °C |
|
≥245 |
≥640 |
≥35 |
≥50 |
- |
- |
Пластина 12х30х220 мм з листа. Деформація розтягом (вказана ступінь деформації %) |
- |
≥630 |
≥910 |
≥46 |
≥64 |
≥169 |
- |
Лист 16 мм. Загартування у воду з 1050 °С |
- |
- |
≥100 |
≥66 |
≥67 |
≥330 |
- |
Сортовий прокат гарячекатаний і кований по СТП 26.260.484-2004. Загартування у воду або на повітрі з 1000-1080 °C |
|
≥250 |
≥650 |
≥35 |
≥50 |
- |
- |
Пластина 12х30х220 мм з листа. Деформація розтягом (вказана ступінь деформації %) |
- |
≥230 |
≥820 |
≥59 |
≥64 |
≥294 |
- |
Лист 16 мм. Загартування у воду з 1050 °С |
- |
- |
≥50 |
≥64 |
≥85 |
≥270 |
- |
Труби безшовні гаряче і холоднодеформовані, термооброблені за ТУ 14-3-1905-93. В стані поставки (вказаний зовнішній діаметр труб) |
76-159 |
- |
≥588 |
≥35 |
- |
- |
- |
Лист 16 мм. Загартування у воду з 1050 °С |
- |
- |
≥20 |
≥49 |
≥74 |
≥190 |
- |
- |
- |
≥15 |
≥68 |
≥60 |
≥180 |
- |
Опис механічних позначень
Назва |
Опис |
sТ|s0,2 |
Межа плинності або межа пропорційності з допуском на залишкову деформацію - 0,2% |
σB |
Межа короткочасної міцності |
d5 |
Відносне подовження після розриву |
y |
Відносне звуження |
KCU |
Ударна в'язкість |
HB |
Твердість по Брінеллю |
Фізичні характеристики
Температура |
Е, ГПа |
r, кг/м3 |
l, Вт/(м · °С) |
a, 10-6 1/°С |
0 |
194 |
7800 |
15 |
- |
20 |
194 |
7800 |
15 |
- |
100 |
189 |
- |
17 |
16 |
200 |
181 |
- |
18 |
167 |
300 |
170 |
- |
21 |
175 |
400 |
164 |
- |
24 |
184 |
500 |
159 |
- |
30 |
19 |
600 |
161 |
- |
36 |
195 |
700 |
- |
- |
43 |
201 |
800 |
- |
- |
51 |
206 |
900 |
- |
- |
- |
206 |
1100 |
- |
- |
- |
21 |
Опис фізичних позначень
Назва |
Опис |
Е |
Модуль нормальної пружності |
r |
Щільність |
l |
Коефіцієнт теплопровідності |
R |
Уд. електроопір |
Технологічні властивості
Назва |
Значення |
Зварюваність |
Сталь задовільно зварюється усіма видами зварювання. Для ручного дугового зварювання застосовуються електроди типу ЭА-1, ЕА-1А, ЕА-1БА. Автоматичне зварювання проводиться під флюсом АН-26. У разі зварювання електродами типу Е-08Х19Н10Г2МБ (марок ЕА 898/21 Б та ін) для зняття залишкових напружень в зварних вузлів: а) працюють при температурі 350 °С і вище; б) що працюють при температурі не вище 350 °С, якщо проведення загартування недоцільно застосовують стабілізуючий отжиг при 850-920 °С (витримка після прогріву садки не менше 2 год). |
Склонность к отпускной хрупкости |
не схильна |
Температура кування |
Початку - 1150 °C, кінця - 850 °C. |
Флокеночутливість |
не чутлива. |
Особливості термічної обробки |
Залежно від призначення, умов роботи, агресивності середовища вироби піддають: а) загартуванню (аустенізації); б) стабілізуючій відпалу; в) відпалу для зняття напруг; г) ступінчастою обробці. Вироби гартують для того, щоб: а) запобігти схильність до міжкристалітної корозії (вироби працюють при температурі до 350 °С); б) підвищити стійкість проти загальної корозії; в) усунути виявлену схильність до міжкристалітної корозії; г) запобігти схильність до ножової корозії (вироби зварні працюють в розчинах азотної кислоти); д) усунути залишкові напруги (вироби простої конфігурації); е) підвищити пластичність матеріалу. Загартування виробів необхідно проводити по режиму: нагрів до 1050-1100 °С, деталі з товщиною матеріалу до 10 мм охолоджувати на повітрі, понад 10 мм - у воді. Зварні вироби складної конфігурації, щоб уникнути повідець слід охолоджувати на повітрі. Час витримки при нагріванні під загартування для виробів з товщиною стінки до 10 мм - 30 хв, понад 10 мм - 20 хв + 1 хв на 1 мм максимальної товщини. При загартуванню виробів, призначених для роботи в азотній кислоті, температуру нагрівання під загартування необхідно тримати на верхній межі (витримка при цьому зварних виробів повинна бути не менше 1 год). Стабілізуючий отжиг застосовується для: а) запобігання схильності до міжкристалітної корозії (вироби працюють при температурі понад 350 °С); б) зняття внутрішніх напружень; в) ліквідації виявленої схильність до міжкристалітної корозії, якщо з якихось причин загартування недоцільна. Стабілізуючий отжиг припустимо для виробів та зварних з'єднань сталей, у яких відношення титану до вуглецю більш 5 або ніобію до вуглецю більше 8. Стабілізуючій відпалу для запобігання схильності до міжкристалітної корозії виробів, що працюють при температурі 350 °С, можна піддавати сталь, що містить не більш як 0,08 % вуглецю. Стабілізуючий отжиг слід проводити по режиму: нагрів до 870-900 °С, витримка 2-3 год, охолодження на повітрі. При термічній обробці великогабаритних зварних виробів дозволяється проводити місцевий стабілізуючий отжиг замикаючих швів з того ж режиму, при цьому всі зварювані елементи повинні бути піддані стабілізуючій відпалу до зварювання. При проведенні місцевого стабілізуючого відпалу необхідно забезпечити одночасно рівномірні нагрівання та охолодження по всій довжині зварного шва та прилеглих до нього зон основного металу на ширину, рівну двом-трьом ширинам шва, але не більше 200 мм Ручний спосіб нагріву неприпустимий. Для більш повного зняття залишкових напруг відпал виробів з стабілізованих хромонікелевих сталей проводять по режиму: нагрів до 870-900 °С; витримка 2-3 год, охолодження з піччю до 300 °С (швидкість охолодження 50-100 °С/год), далі на повітрі. Відпал проводять для виробів та зварних з'єднань із сталі, в якій відношення титану до вуглецю більш 5 або ніобію до вуглецю більше 8. Ступенева обробка проводиться для: а) зняття залишкових напруг та запобігання схильності до міжкристалітної корозії; б) для запобігання схильності до міжкристалітної корозії зварних з'єднань складної конфігурації з різкими переходами по товщині; в) вироби зі схильністю до міжкристалітної корозії, усунути яку іншим способом (загартуванням або стабілізуючим відпалом) недоцільно. Ступеневу обробку необхідно проводити по режиму: нагрів до 1050-1100 °С; час витримки при нагріванні під загартування для виробів з товщиною стінки до 10 мм - 30 хв, понад 10 мм - 20 хв + 1 хв на 1 мм максимальної товщини; охолодження з максимально можливою швидкістю до 870-900°С; витримка при 870-900 °С протягом 2-3 год; охолодження з піччю до 300 °С (швидкість - 50-100 °С/год), далі на повітрі. Для прискорення процесу ступеневу обробку рекомендується проводити у двокамерних або в двох печах, нагрітих до різної температури. При перенесення з однієї печі в іншу температура виробів не повинна бути нижче 900 °С. Ступеневу обробку дозволяється проводити для виробів та зварних з'єднань із сталі, в якій відношення титану до вуглецю більш 5 або ніобію до вуглецю більше 8. |
Схильність до міжкристалітної корозії |
Задовільна стійкість до міжкристалітної корозії. |