Починаючи з 2008 року існує ідея створення єдиного державного фонду алюмінію, проте при лобіюванні Дерипаски справа не пішла, і ось тільки зараз, під керівництвом президента, раціоналізаторську пропозицію зрушила з мертвої точки. Тому що саме зараз думка правлячої більшості про необхідність подібних запасів радикально змінилося. Сам віце-прем'єр неодноразово говорив, що сама модель тільки опрацьовується на законодавчому та економічному рівнях і існує кілька варіантів вирішення питання. Він дав безпосередню вказівку про створення подібного фонду і надання остаточних пропозицій, які могли б з успіхом функціонувати в умовах російських реалій. При цьому ризики самої держави повинні бути істотно мінімізовані, це допоможе збалансувати і підтримати ринок металів перебували на стабільному рівні.
Активно питаннями алюмінію президент став цікавитися в серпні 2013 року, коли відкрито висловився на підтримку цієї інноваційної ідеї. Він пояснює крайню необхідність цього фонду тим, що створення певного резерву підтримає попит на алюміній не тільки на внутрішньому металургійному ринку країни, а й скасує його стагнацію на зовнішніх, експортних територіях.
На підтримку своєї ідеї президент пропонує так само створити стратегічні резервні запаси інших металів, наприклад нікелю, цинку і міді. Така запасливість викликана різким обвалом цін на основну металургійну продукцію в поточному році. Вітчизняні підприємства видобутку і переробки витримали колишні обсяги виробництва тільки завдяки великим замовникам та іноземним інвестиціям. У минулому створення такого резерву завадила відсутність в країні необхідних складських потужностей, тепер же справи на цьому терені йдуть інакше, що офіційно дозволяє створювати і повноцінно використовувати фонди запасів першорядних металів.
Однак ряд великих промислових споживачів скаржиться на те, що централізовані склади істотно сповільнять процеси поставок і транспортування металу, при цьому ціни будуть штучно завищуватиметься, а пропозиції обмежуватися корупційними діями і політикою відкатів. Навіть на поточний момент споживачам доводиться чекати своєї черги протягом 50−100 днів, і це при успішному результаті купили-продажу. Вкрай необхідним є створення експертної комісії, яка не тільки буде оцінювати потенційні угоди, але і виявляти власників складів, які причетні до збільшення вартості алюмінію.