Як показують статистичні дані, рівень споживання нержавіючої продукції в Росії гнітюче низький. Річне використання на одну людину злегка перевищує 2 кг. Цей показник менше навіть індійського результату. Нержавіюча сталь подібна вказівником стану промисловості країни. Цей продукт широко використовується в атомній, оборонної, машинобудівній галузях. Однак на російських ринках нержавейка займає далеко не перше місце і мало цікавить металургійні вітчизняні компанії. Основні ж обсяги випускаються підприємствами, на даний момент зазнають фінансові труднощі. Йдеться про Челябінськом металургійному комбінаті, ВМК «Червоний Жовтень», Іжсталі, Златоустівській металургійному заводі.
У 2015 році стабільність в плані нержавіючої сталі буде спостерігатися по всій ймовірності лише в нафтогазовій галузі та оборонно-промисловому комплексі. При цьому «Росатомом» були знижені обсяги інвестицій в будівництво нових енергоблоків на 32,3%. Не виключено, що застосування нержавійки при виробництві споживчої продукції дещо зросте, проте дана область займає невисоку частина російського ринку.
Слід враховувати і той факт, що більший відсоток попиту йде з боку лідируючих споживачів. Серед них високий відсоток складають державні компанії. Для них нержавіюча сталь поставляється за довгостроковими контрактами для реалізації певних програм. В цьому випадку витрати прописані досить жорстко. Тому ринок РФ можна вважати досить еластичним. Зростання вартості продукції надає достатню вплив на видимий попит.
Помітні зміни на ринку нержавійки в РФ почалися в останніх числах лютого — перших числах березня 2015 року. Імпортний паритет був досягнутий в силу зниження глобальної вартості продукції і зростання вітчизняних цін. Ціни на китайську і індійську продукцію зрівнялися з внутрішніми розцінками — і опустилися ще нижче. Як вважали деякі представники галузі, в квітні варто очікувати деякої знижувальної корекції вартості плоского нержавіючого прокату на тлі зниження вартості імпорту. Втім, навіть при стабільності RUBметаллургі Росії цілком можуть наростити частку продукції на ринку країни.
Що до перспектив, то цілком можливо масштабне імпортозаміщення споживчої зарубіжної продукції, особливо побутової і кухонної техніки, медичної апаратури та спортінвентарю.