У Пермському краї на Мотовилихинские заводах в експлуатацію введено отримання прецизійних сплавів. Про особливості сплавів дали роз'яснення фахівці підприємств. За їх словами прецизійні сплави максимально очищені від супроводжуючих хімічних елементів. Основна сфера застосування сплавів — оборонна промисловість і електроніка. Велика частина прецизійних сплавів виготовляється на основі нікелю, заліза, міді, кобальту.
За словами Олега Бочкарьова, заступник голови комісії з ВПК, це серйозний прорив. Сплави необхідні при виробництві військової техніки та озброєння. Матеріали затребувані не тільки в секторі безпеки. Вони знайдуть застосування і в цивільній сфері. Підвищена безпека механізмів і машин досить вагомий фактор. Юрій Клочков — директор Мотовилихинские підприємств — упевнений в зацікавленості продукцією російських заводів. Сплави необхідні виробникам електроніки, побутової техніки. Причому в Росії поки не існує аналогів розробленої технології. Основною перевагою сплавів є мале розширення в процесі нагрівання. Це важливий фактор при виготовленні побутової техніки. Неважливо, чи йде мова про пральну машину або космічному кораблі.
На сьогоднішній день виробнича річна потужність заводів становить 35 тонн. До 2018 року передбачається розширити проектну потужність до рівня 60 тонн / рік. Частка сплавів на ринку займе 7% від продукції, яка має особливі властивості. Технологія отримання сплавів була створена фахівцями МГТУ ім. Носова. У 2013 році проект з вироблення багатофункціональних сплавів отримав міністерський грант. Проект був розроблений МГТУ і Мотовилихинский заводами. Розмір гранту склав 300 млн. RUB.
В середині серпня 2015 року Мотовилихинские заводи працювали спільно з Пермським університетом (ПНИП). Результатом діяльності стала нова марка стали бейнітного класу. Особливість стали — забезпечення підвищених характеристик міцності властивостей труб. Міцність становить 1,2−1,3 МПа. В процесі випробувань були доведено відповідність продукту вимогам, встановленим щодо бурильних труб. Труби не вимагають попередньої механічної обробки завдяки системі легування. В результаті виробничий цикл значно скоротився. Відповідно знизилася собівартість продукції. Також зменшилася трудомісткість виробництва.